тридцять секунд за два дні

06.12.2018 12:17

Тридцять секунд за два дні Тридцять секунд пластилінового мультика можна зробити за два дні. Це якщо мати такі руки і такі ідеї, як киянка Таня Власова. Саме місто (наприклад, весняний Київ з панорамою з п’ятнадцятого поверху) і оточення (батько Тані – майстер-дизайнер предметів інтер’єру ) сприяли тому, що Таня ще з дитинства вчилася відчувати красиве, а з красивим і мистецтвом пов’язане надавання ідеї будь-чому, у нашому випадку — звичайним шматочкам простого пластиліну. Таким талантом володіють режисери, художники, скульптори, дизайнери… Подібним талантом має володіти і мультиплікатор. Якщо сам ліпиш персонажів із пластиліну – ти якоюсь мірою скульптор, самотужки готуєш декорації – художник, придумуєш ідею і сюжет – сценарист. Саме такою кількістю умінь, як виявилось, володіє і Таня. Один із мультиків дівчини зроблений на тему куріння — досить гостра соціальна тема у доступному вигляді показує, до чого може призвести куріння, а зроблена Танею картинка згодилася б, наприклад, і для соціальної реклами по телебаченню. Аби ще до уміння мультиплікатора-початківця додалось уміння самопіару… Інший мультик розповідає про людину у замкнутому просторі – кімната відображає життя людини – у чотирьох стінах із лампочкою на стелі. Сюжет символічно закінчується вибухом лампочки, яка, можливо, не витримує напруги не своєї власної, а напруги у зовнішньому світі. Хоча філософія мультиків Тані дає поле для глибоких роздумів кожного, хто їх дивиться. У 18 років гостро відчувати і м’яко створювати, віртуозно доносити до глядача — це вже талант, але для розвитку подібного хобі, звичайно, як і для якісної роботи, потрібні якісні матеріали і устаткування. Наприклад, виникають проблеми зі світлом, коли «ліпиш» один мультик, а дня «не вистачає», змінюється освітлення, до того ж для цікавого кадру необхідний професійний фотоапарат… Сьогодні Таня вчиться на філолога і економіста одночасно, водночас і мріє про роботу режисера: «Коли випадає щось дивитись по телевізору, то увага мимоволі звертається на те, як саме падає світло, з якого боку працює оператор чи щось подібне. Мрію про подорож на повітряній кулі (зараз це задоволення коштує мінімум тисячу гривень), люблю фільмовий андеґраунд… Київ має можливості хоч якось підтримувати творчу молодь, наприклад, тих, хто хоче знімати кіно. Кожного тижня молоді люди збираються у барі «Фідель» і показують свої роботи, звісно, це ще не професіонали, але початок є…» Оживити пластилін може не кожен, розказати про це – тим паче. Під час розмови з Танею відчувалося, що дівчина дуже скромна – готова працювати над своїм умінням, щоб якість саморобних мультиків була все краща і краща, тож стосовно продажу і реклами свого таланту має сумніви – не доросла, мовляв, до такого рівня…


Другие материалы в этой категории: Борис Ложкин — продать в кредит »