Психопроза життя топлес

06.12.2018 12:13

Коли закінчуються фрази, що знаходяться в межах «розумного», «дозволеного», «програмованого», та «передбачуваного», розпочинається експресивний, навіть невротичний потік тексту, котрий здається простим, проте, насправді вимагає детального розшифрування, занурення вглиб інтелектуально-неформального прихованого сенсу, адже: «Хороший текст – мертвий текст. Вмерти – означає скінчитися. Добрий текст має неодмінно скінчитися. Інакше – його не варто і починати читати».

Психопроза життя= топлес
Торкатися душі автора, спрагло поглинати його думки – значить читати роман, стилізований під автоматичне письмо, роман-сповідь, де текст-«топлес» інтригує, показує заборонене, а потім трансформується і годує збудженого читача буденними фактами. Відповідним твором є роман Юлії Ємець-Доброносової « [email protected]», який не підлягає системному тлумаченню, жодному плановому аналізу, а виступає в ролі об’єкта-методу вільних асоціацій. Проте, абстрактне трактування стосується виключно окремих абзаців, інші ж уривки тексту сприймаються як опис буденщини. Загалом роман Юлії нагадує картину, складену із пазлів, бо структура « [email protected]» – «…на грані лінійного та фрагментарного письма, полювання на образи та коротких реплік…».
Основа твору – складний, сповнений рефлексійних роздумів, самоаналіз життя жінки, втілений в електронний лист. Варто зауважити, що роману, де центральним образом є представниця слабкої статі, легше торкатися з позиції гіноцентричної критики, адже чи потрібно доводити, що відчути пристрасть жінки, зрозуміти біль її гризот, довести до апогею її бажання розповісти власні почуття, морально тонко «примусити» розкритися, зізнатися може хіба що інша жінка. Фон роману не потребує алегоричного тлумачення, бо уособлює описи віталістичної культури, поєднані із вставками побутових розмов, але це лише оболонка, верхній шар, за яким криється істинна проза психологічного типу творчості. Тут перед читачем розгортаються життєві краєвиди такими, якими вони є насправді, де долі героїв абсолютно не насичені фантастичними подіями, навпаки, персонажі рухаються по звичній траєкторії буття (насправді для кожного із них чергова подія набуває неабиякої вагомості), торкаючись стандартних проблем ХХІ сторіччя: СНІДу, інших венеричних захворювань, зради, як моральної так і фізичної, нещасних безглуздих випадків, невдач особистого характеру.
Тут філософія життя не позбавлена іронії, а герої, котрим вдосталь вистачає інфантильності, здається, живуть у власно створеному іграшковому світі, де вони – ляльки, маріонетки, що не в змозі протистояти несприятливим обставинам.
Авторка наповнює простір роману колоритними почуттями, де ненависть межує із коханням, дружба – із спалахами злості, непримиренності, образи.
Здається, що кожна сторінка роману пройнята потаємним змістом, здається, що крізь увесь твір червоною стрічкою проходить ідея жіночого та чоловічого початку, адже, якщо детальніше розібратися у тексті, то можна дійти висновку, що діями героїв керують загадкові духи Аніми та Анімусу. Саме тому не другорядною ввижається уважним читачам – поціновувачам психологічної життєвої прози ідея глибоких стосунків штибу не «жінка-чоловік», а «жінка-жінка», не просто дружніх стосунків, прив’язаності – а того, що тісно межує з еротичним потягом і, можливо, коханням. Відповідно, це й епатує споживачів « [email protected]», закликає по-новому, з незашореними, не притупленими поглядами звернутися до поняття «бісексуальність».
« [email protected]» – це перехрестя декількох шляхів життя, «життя за буйками»… Рман Юлії Ємець-Доброносової дає читачам віру, віру в те, чого бракує сучасному суспільству – співчуття…
«Переможців не судять», – проголошує авторка. І справді, життя кожного – це його власна творчість, а творчість – то є саме життя. Про це йшлося у книгах, так є, було й буде в реальному світі. Залишається лише нагадати, що «ерраре хуманум ост», тобто «людині притаманно помилятися», про що й говорить центральна думка роману « [email protected]», роману-пошуку, де істина досягається шляхом відвертих експериментів.


Другие материалы в этой категории: Борис Ложкин — продать в кредит »